Анафилактический шок



Полезная информация, в помощь студентам.

Аватара пользователя

Администратор
Администратор

Сообщения: 548

Зарегистрирован: 09 май 2009, 19:36

Откуда: UA

Сообщение 12 авг 2009, 15:41

Анафилактический шок

Анафилактический шок - это состояние резко повышенной чувствительности организма, развивающееся при повторном введении чужеродных белков и сывороток, медикаментов, при укусе перепончатокрылых. Одно из наиболее грозных и сложных осложнений лекарственной аллергии, заканчивающееся примерно в 10-20 % случаев летально...

Анафилактический шок - это состояние резко повышенной чувствительности организма, развивающееся при повторном введении чужеродных белков и сывороток, медикаментов, при укусе перепончатокрылых. Одно из наиболее грозных и сложных осложнений лекарственной аллергии, заканчивающееся примерно в 10-20 % случаев летально. Скорость возникновения анафилактического шока от нескольких секунд или минут до 2 часов от начала контакта с аллергеном. В развитии анафилактической реакции у больных с высокой степенью сенсибилизации ни доза, ни способ введения аллергена не играют решающей роли. Однако большая доза препарата увеличивает тяжесть и длительность течения шока.

Анафилактический шок стал часто наблюдаться при терапевтическом и диагностическом вмешательствах - применении лекарств (пенициллина и его аналогов, стрептомицина, витамина B1, амидопирина, анальгина, новокаина), иммунных сывороток, йодсодержащих рентгеноконтрастных веществ, при накожном тестировании и проведении гипосенсибилизирующей терапии с помощью аллергенов, при ошибках в трансфузии крови, кровезаменителей и др.

Патогенез. Общий и наиболее существенный признак шока - остро наступающее уменьшение кровотока с нарушением периферического, а затем и центрального кровообращения под влиянием гистамина и других медиаторов, обильно секретируемых клетками. Кожные покровы становятся холодными, влажными и цианотично-бледными. В связи с уменьшением кровотока в головном мозге и других органах появляются беспокойство, затемнение сознания, одышка, нарушается мочеотделение.

Клиническая картина. Степень выраженности анафилактического шока зависит от быстроты развития сосудистого коллапса и нарушения функции головного мозга. Легкая степень анафилактического шока (продолжительность развития - от нескольких минут до 2 ч) проявляется гиперемией кожных покровов, зудом, чиханием, першением, ринореей, головокружением, головными болями, гипотензией, тахикардией, чувством жара, нарастающей слабостью, неприятными ощущениями в различных областях тела. Средняя степень тяжести анафилактического шока характеризуется наиболее развернутой клинической картиной: токсидермией, отеком Квинке, конъюнктивитом, стоматитом, циркуляторными нарушениями - учащением сердцебиения, болями в сердце, аритмией, понижением АД, резкой слабостью, головокружением, нарушением зрения, беспокойством, возбуждением, чувством страха смерти, дрожанием, бледностью, холодным липким потом, снижением слуха, звоном и шумом в голове, обморочным состоянием. На этом фоне возможно развитие обструктивного синдрома по типу приступа бронхиальной астмы с проявлением цианоза, наличием желудочно-кишечного (тошнота и рвота, вздутие живота, отек языка, боли внизу живота, понос с примесью крови в кале, резкие боли в животе) и почечного (позывы к мочеиспусканию, полиурия) синдромов. Тяжелая степень анафилактического шока - молниеносно развивается коллапс (бледность, цианоз, нитевидный пульс, резкое снижение АД), коматозное состояние (с потерей сознания, непроизвольными дефекацией и мочеиспусканием), зрачки расширены, реакция их на свет отсутствует. При последующем падении артериального давления пульс и АД не определяются, останавливается сердце, прекращается дыхание. Возможны варианты анафилактического шока с преимущественным поражением:
а) кожных покровов с нарастающим кожным зудом, гиперемией, появлением распространенных крапивницы, отеков Квинке;
б) нервной системы (церебральный вариант) с развитием сильной головной боли, появлением тошноты, гиперестезии, парестезии, судорог с непроизвольным мочеиспусканием и дефекацией, потерей сознания с клиническими проявлениями по типу эпилепсии;
в) органов дыхания (астматический вариант) с доминирующим удушьем и развитием асфиксии ввиду изменения проходимости верхних дыхательных путей вследствие отека гортани и нарушения проходимости средних и мелких бронхов;
г) сердца (кардиогенный) с развитием картины острого миокардита или инфаркта миокарда и других органов.

Лечение анафилактического шока основано на:
1. блокировании поступления лекарства-антигена в кровоток;
2. нейтрализации биологически активных веществ, обильно секретируемых и поступающих в кровоток в результате реакции антиген - антитело;
3. восстановлении гипофизарно-надпочечниковой недостаточности;
4. выведении больного из коллапса;
5. снятии бронхоспазма;
6. ликвидации явлений асфиксии;
7. уменьшении проницаемости сосудистой стенки;
8. воздействии на психомоторное возбуждение;
9. предотвращении поздних осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы, почек, желудочно-кишечного тракта, ЦНС.

При анафилактическом шоке требуется срочная помощь, так как минуты и даже секунды промедления и растерянности врача могут привести к смерти больного. Прежде всего необходимо уложить больного, повернуть его голову в сторону и выдвинуть нижнюю челюсть для предупреждения западения языка и асфиксии (если у больного есть зубные протезы, следует их вынуть), к ногам приложить теплые грелки.

Выше места введения медикамента необходимо по возможности наложить жгут. Место введения аллергена обколоть 0,1 % раствором адреналина (1-0,5 мл) и приложить к нему лед для предотвращения всасывания аллергена, а в случае приема его внутрь сделать промывание желудка. Ввести подкожно 1 мл 0,1 % раствора адреналина, 2 мл кордиамина, 2 мл 10 % раствора кофеина, 60 мг преднизолона или 125 мг гидрокортизона.

Инъекции адреналина и кордиамина в случае необходимости можно повторять через каждые 10-15 мин до подъема АД. Если повторные подкожные инъекции адреналина неэффективны, нужно внутривенно ввести 0,5 мл адреналина с 20 мл 40 % раствора глюкозы, так как адреналин восстанавливает тонус сосудов и является мощным антагонистом выброса гистамина. При анафилактическом шоке от применения пенициллина следует ввести однократно внутримышечно 1 000 000 ЕД пенициллиназы в 2 мл раствора натрия хлорида, а при шоке, вызванном бициллином, - в течение 3 дней по 1 000 000 ЕД пенициллиназы. Для нейтрализации биологически активных веществ необходимо ввести 1-2 мл 1 % раствора супрастина или 2-3 мл 2,5 % раствора пипольфена, или 1-2 мл 1 % раствора димедрола внутримышечно, 10-20 мл 10 % раствора кальция хлорида или кальция глюконата внутривенно (пипольфен нельзя вводить больным, у которых аллергические заболевания возникли от применения аминазина вследствие общих антигенных свойств этих препаратов).

При бронхоспазме внутривенно назначают 2,4 % раствор эуфиллина с 10 мл 40 % раствора глюкозы, при отеке гортани, который не исчезает, несмотря на проводимую терапию, производят срочную трахеотомию.

При явлениях сердечно-сосудистой недостаточности и отека легких необходимо ввести внутривенно 0,5 мл 0,05 % раствора строфантина с 10 мл 40 % раствора глюкозы и 10 мл 2,4 % раствора эуфиллина; постоянно через носовой катетер давать увлажненный кислород, осуществлять ингаляции паров этилового спирта. При отеке легких в капельницу следует добавить 1 мл 1 % раствора фуросемида, под контролем АД вводить фракционно от 0,2 до 0,5 мл 5 % раствора пентамина внутривенно.Для поддержания АД применяется 1 % раствор мезатона от 0,5 до 1 мл подкожно или 0,1 % раствор норадреналина от 1 до 2 мл в инъекциях с 5 % раствором глюкозы.

Для ликвидации метаболического ацидоза вводится капельно внутривенно 4 % раствор натрия бикарбоната (150- 200 мл). В последующем больному продолжают внутривенно капельно вводить изотонический раствор хлористого натрия вместе с антигистаминными (димедрол, супрастин, дипразин, пипольфен) и глюкокортикоидными средствами - гидрокортизоном (125- 500 мг) или преднизолоном (60-120 мг), дексаметазоном (4- 20 мг). При судорогах и сильном возбуждении рекомендуется внутривенно дроперидол до 1 мл.

При остановке сердца необходимо ввести длинной иглой 1 мл 0,1 % раствора адреналина внутрисердечно, делать закрытый массаж сердца и искусственное дыхание (<рот в рот><рот в нос>или с помощью аппаратов ДП-1, ДП-2) и др. Больные, перенесшие анафилактический шок, подлежат госпитализации в палату интенсивной терапии. В целях профилактики поздних осложнений им следует в течение 10-14 дней проводить курс лечения преднизолоном в дозе от 40 до 60 мг или в эквивалентных дозах другими гормональными препаратами.
GoogleDoctor

Авторитет
Врач

Сообщения: 257

Зарегистрирован: 01 января 2012, 13:42

Откуда: Мединститут

Сегодня

Обратите Ваше внимание на ссылки выше!
PISNDG}sdgsGHWEHPISNDG}sdgsGHWEHPISNDG}sdgsGHWEHPISNDG}sdgsGHWEH

Врач
Врач

Сообщения: 90

Зарегистрирован: 07 дек 2009, 23:56

Сообщение 11 дек 2009, 16:07

мне кажется, что справиться с анафилактическим шоком в стоматологическом кабинете очень сложно, так как реакция развивается очень быстро. и аллергические пробы, которые нужно обязательно проводить, не всегда помогают избежать мгновенной реакции. к такой ситуации необходимо быть готовым всегда
Аватара пользователя

Врач
Врач

Сообщения: 800

Зарегистрирован: 01 июн 2009, 00:55

Откуда: г. Киев

Сообщение 08 апр 2010, 00:03

Решил поднять тему. В марте в Киеве 2 человека погибли от анафилактического шока при введении анестетика. Пробы на аллергены и помощь при анафилактическом шоке регламентируется приказом МОЗ № 127/18 от 02.04.2002, его соблюдение помогает решить ряд проблем, в первую очередь юридических. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Н А К А З№ 127/18 від 02.04.2002
м. Київ


Про організаційні заходи по впровадженню сучасних технологій діагностики та лікування алергічних захворювань

В останні десятиріччя спостерігається значне збільшення захворюваності алергічними захворюваннями (АЗ). За даними світової літератури на алергічні захворювання страждає біля 30 відсотків населення. Достовірної статистичної інформації щодо поширеності АЗ в Україні на сьогодні немає. Виявлення АЗ є недостатнім, несвоєчасним і проводиться лише за фактом звернення хворого. Так, алергічний риніт своєчасно діагностується лише у 5 хворих із 100, а діагноз бронхіальної астми своєчасно встановлюється лише у 10 відсотках випадків. Сільське населення, внаслідок віддаленості спеціалізованих кабінетів, які зосереджені в обласних центрах, практично не отримує алергологічної допомоги. Фактично відсутній механізм раннього виявлення алергічних проявів та правильного скерування пацієнтів для подальшого обстеження і лікування. Виявленим у стадії розвиненого перебігу захворювання хворим уже неможливо застосувати найбільш ефективні та дешеві методи специфічного лікування (елімінаційну та специфічну імунотерапію). Зростає проблема алергічних реакцій на лікарські препарати, ринок яких щороку помножується. Незважаючи на наявність вітчизняних алергенів, низьким залишається охоплення хворих специфічними методами діагностики та лікування. В Україні бракує нормативних документів, які чітко визначають порядок та послідовність виявлення, діагностики та лікування алергічних захворювань, недостатньо налагоджений їх статистичний облік.

З метою впровадження дієвої системи профілактики, ранньої діагностики, специфічного лікування та обліку алергічних захворювань і на виконання п.12.2 рішення Колегії МОЗ України від 21 грудня 2001 року № 23 "Про стан та перспективи розвитку фармацевтичної промисловості в Україні" НАКАЗУЄМО:

1. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій, Головному управлінню охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації:

1.1. Налагодити протягом першого півріччя 2002 року в лікувально-профілактичних закладах районного та міського рівня скринінг алергічних захворювань із застосуванням наборів з сумішами найбільш поширених алергенів відповідно до інструкції, додаток 1.

1.2. Залучити до проведення скринінгу алергічних захворювань фахівців загальнолікувальної мережі (терапевтів, педіатрів, лікарів загальної практики, отоларингологів, дерматовенерологів, імунологів і т.д.) та забезпечити їх відповідну підготовку з цих питань на базі Інституту отоларингології ім. О.С.Коломійченка АМН України (Центр алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха АМН України).

1.3. Передбачити своєчасне забезпечення лікувально-профілактичних закладів наборами для організації скринінг-діагностики.

1.4. Забезпечити профілактику та своєчасну діагностику лікарської алергії відповідно до інструкції, додаток 2.

1.5. Взяти під контроль організацію роботи обласних алергологічних кабінетів в частині обсягу освоєних діагностичних і лікувальних методик, рівня специфічного функціонального та лабораторного обстеження хворих.

1.6. До кінця 2002 року при проведенні шкірної алергологічної діагностики перейти на прик-тест, як найбільш вживаний у світі. Інші шкірні тести (крапельний, скарифікаційний, внутрішньошкірний) використовувати як допоміжні.

1.7. Ширше застосовувати специфічні методи лікування, їх комбінування з сучасними фармакотерапевтичними засобами, залучаючи до цього на певних етапах підготовлених фахівців районної та міської ланки відповідно до інструкції, додаток 3.

1.8. До 1 жовтня 2002 року заслухати на колегіях Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації питання про стан роботи з надання спеціалізованої алергологічної допомоги населенню, організації скринінгу АЗ і надати копії відповідних рішень до 01.10.2002 року Головному управлінню організаціїї медичної допомоги населенню МОЗ України.

2. Керівнику Центру алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха АМН України проф. Заболотному Д.І.:

2.1. Забезпечити підготовку фахівців з питань скринінгу алергічних захворювань за направленнями Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій, Головного управління охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації. До кінця поточного року підготувати та затвердити програму підготовки лікарів з данних питань.

2.2. Щорічно проводити перевірку стану надання алергологічної допомоги хворим в областях України з наступним обговоренням матеріалів перевірки на спільній нараді у заступника Державного секретаря МОЗ Гойди Н.Г. за участю начальника управління лікпрофдопомоги АМН України Неділька В.П.

3. Затвердити:

3.1. Інструкцію про порядок проведення скринінгу алергічних захворювань серед населення (додаток 1).

3.2. Інструкцію про порядок проведення діагностики лікарської алергії (додаток 2).

3.3. Інструкцію про порядок проведення специфічної діагностики та імунотерапії алергічних захворювань (додаток 3).

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Державного секретаря Міністерства охорони здоров'я Гойду Н.Г. та віце-президента АМН України Зозулю Ю.П.Міністр охорони здоров'я
Президент АМН України України В.Ф.Москаленко
О.Ф.Возіанов



Додаток 2


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ і АМН України

02.04.2002 № 127/18

ІНСТРУКЦІЯ

ПРО ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ЛІКАРСЬКОЇ АЛЕРГІЇ

Лікарська алергія (ЛА) є одним з найбільш поширених проявів алергії серед населення і зустрічається в популяції з частотою в 1-2 %, а серед тих, хто тривало вживає ліки, - 5-10 %.

Для своєчасного виявлення ЛА та запобігання ускладнень при лікуванні хворих необхідно:

1.1. При призначенні лікарських засобів хворому вперше лікар будь-якої спеціальності, фельдшер, акушерка за анамнезом встановлюють та у разі виявлення зазначають відповідним записом на титульному листі відповідного медичного документу, а саме:

наявність алергічної реакції на медикаменти (назва);

схильність до алергічних реакцій на інші (немедикаментозні) фактори;

наявність алергічного захворювання.

1.2. При відсутності даних про алергічні прояви лікарський препарат призначається без додаткових обстежень, за винятком призначення антибіотиків ін'єкційного застосування та анестезуючих засобів, перед призначенням яких проводиться шкірний тест за наведеною нижче методикою.

1.3. Особам у яких в анамнезі встановлено алергічні прояви на медикаменти, лікарський засіб аналогічного чи близького за хімічним складом типу не призначається. Стосовно застосування інших лікарських засобів хворих відносять до групи ризику виникнення лікарської алергії.

1.4. Особи, у яких мали місце алергічні реакції на інші (немедикаментозні) фактори, які страждають на алергічні захворювання, що мають або мали тривалий професійний контакт з медикаментами на виробництві, вживають певні медикаменти тривалий час, також відносяться до групи ризику виникнення ЛА.

1.5. Особи групи ризику, що виявлені на ФАПах, сільських лікарських амбулаторіях, скеровуються для подальшого обстеження до медичних закладів, де є підготовлені з цих питань фахівці.

1.6. При призначенні лікарського засобу, який застосовувався хворим раніше (повторне призначення), обов'язково встановлюється наявність побічних реакцій (відмічених в інструкції лікарського засобу) та алергічних проявів і робиться відповідний запис в медичній документації хворого. У разі доведених алергічних реакцій на відповідний лікарський засіб запис про це виноситься на титульний лист медичного документу.

Методика шкірної діагностики.

1. ЕТАП. Виготовлення розчину лікарського препарату зі стандартною розчинною рідиною.

Звичайно створюються 0,5-2 % розчини (при ознаках високого ступеня сенсибілізації до лікарського препарату доцільно приготувати більш низькі концентрації - 0,1-0,2 %). Для антибіотиків виготовляють розчин, що містить 1000 од. відповідного антибіотика в 1 мл. Одночасно не слід проводити тестувння більш, ніж з 3-4 лікарськими препаратами. З метою уникнення хибнопозитивних результатів тестування, визначення реактивності шкіри тощо, обов'язково потрібно паралельно з розчином лікарського препарату проводити тестування з позитивним контролем (0,01 % розчин гістаміну) і розчинною рідиною (негативний контроль). Окрім цього, у якості розчинної рідини з метою запобігання утворення лужних чи кислотних розчинів, доцільно використовувати сертифіковану рідину для розчинення алергенів, або спеціальну рідину для шкірної діагностики лікарської алергії.

2 ЕТАП. Постановка і оцінка шкірної проби.

На передпліччя після його протирання 70 % розчином етилового спирту і висушування, відступивши 10 см від ліктьового згину, наносяться з інтервалом у 2 см краплі 0,01 % розчину гістаміну (позитивний контроль), розчинної рідини (негативний контроль) та розчини відповідних лікарських препаратів крізь краплі одноразовими ланцетами для прик-тесту (окремими для кожного розчину), проводиться укол ланцетом до упору обмежувача. Можливо застосування ротаційного прик-тесту: спеціальними компакт-ланцетами для прик-тесту проводиться укол шкіри, фіксація спису ланцету в шкірі до 3 секунд, потім повільний оберт на 180 градусів в один бік і на 180 градусів - в інший. Така модифікація тесту (ротаційний тест уколом) дає змогу підвищити інформативність тестування.

Через 5-10 хвилин стерильними ватними тампонами промокають надлишок кожної рідини в місці проколу (ватний тампон повинен бути окремим для кожної рідини). Через 20 хвилин проводиться оцінка тестування. Це відбувається тільки при наявності позитивної реакції на розчин гістаміну (папула діаметром 3 мм і більше) і від'ємної реакції (відсутність папули) на негативний контроль.

Оцінку результатів ротаційного тесту уколом слід проводити таким чином: негативна - 0, сумнівна - 1-2 мм, позитивна - 3-7 мм, виражено позитивна - 8-12 м, гіперергічна - 13 мм і більше.

При виявленні позитивної реакції на розчин певного лікарського препарату вона фіксується у медичних документах хворого (амбулаторна, стаціонарна карта) і цей препарат (та його хімічні аналоги) забороняється для застосування!

Вищенаведену технологію діагностики доцільно застосовувати лише при 1 типі (реагіновому) алергічних реакцій. Для етіологічної діагностики при 2-3 типах можуть застосовуватися лише лабораторні тести, при 4 типі - пластирні проби і лабораторні тести.

Протипоказання до шкірного тестування з лікарськими препаратами:

1. Перенесений хворим у минулому анафілактичний шок на введення будь-якого лікарського засобу, а також синдроми Лаєла, Стівенса-Джонсона.

2. Ідентифікована алергічна реакція в минулому на препарат (чи його хімічний аналог), з яким має проводитися тестування.

3. Наявність загострень алергічних, шкірних захворювань, що роблять діагностику лікарської алергії небезпечною.

4. Наявність у хворого психічних захворювань, вагітності.

5. Дітям віком менше 5 років (дітям взагалі дозволяється проводити тестування не більше, як двома лікарськими препаратами одночасно).

6. Стадія декомпенсації важких хронічних захворювань (серця, нирок, печінки), важка форма цукрового діабету.

При лікуванні антигістамінними препаратами тестування забороняється на 5 діб після їх відміни, при лікуванні системними глюкокортикостероїдами - на 10 діб.

Тестування з лікарськими препаратами має проводитися під контролем лікаря-алерголога, чи лікарів, які пройшли спеціальну підготовку, включаючи заходи по наданню невідкладної допомоги особам з анафілаксією!

Прик-тест (чи тест уколом) є одним з найбільш безпечних шкірних алергологічних тестів. Незважаючи на це шкірне тестування з розчинами лікарських препаратів може проводитись лише при умові наявності фармакологічних препаратів та інструментарію для надання невідкладної допомоги. Нагляд за особою, якій проведено тестування, повиненен проводитися не менш, ніж 30 хвилин.

При виникненні небажаних реакцій организму на шкірне тестування екстренна медична допомога повинна надаватися згідно загальних принципів лікування при анафілактичних станах.

При наявності протипоказань до шкірного тестування з лікарськими препаратами, але загальній потребі у цьому, спірних, сумнівних чи складних випадках, перебігу лікарської алергії по 2, 3 чи 4 типу за класифікацією Джелла і Кубса, хворого слід проконсультувати у лікаря-алерголога, за вказівкою якого можуть бути проведені лабораторні тести чи інше обстеження.Начальник Головного управління
організації медичної допомоги
населенню МОЗ України
Директор інституту отоларингології
ім О.С.Коломійченка АМН України -
керівник Центру алергічних
захворювань верхніх дихальних
шляхів та вуха АМН України

М.П.Жданова




Д.І.Заболотний


Надання допомоги при реакціях системного типу та анафілактичному шоці.

У випадках, коли під час введення алергенів з діагностичною чи лікувальною метою у пацієнта виникає загальна слабкість чи збудження, почуття жару в усьому тілі, почервоніння обличчя, висип, кашель, утруднене дихання, болі в животі, необхідно проводити наступні заходи.

Перша долікарняна допомога.

1. Негайно припинити введення алергену, хворого покласти (голова повинна бути нижче ніг), повернути голову на бік, висунути нижню щелепу, видалити зйомні зубні протези.

2. Обколоти місце ін'єкції 0,3-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну з 4,5 мл 0,9% розчину хлористого натрію.

3. До місця ін'єкції прикласти лід або грілку з холодною водою на 10-15 хвилин.

4. В кінцівку ввести 0,3-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну (дітям 0,15- 0,3 мл).

5. Негайно викликати лікаря.

Перша лікарська допомога.

Якщо виконані пункти 1-5 і немає позитивного ефекту, необхідно:

1. Ввести 0,3-0,5 мл (дітям 0,15 - 0,3 мл) 0,1 % розчину адреналіну підшкірно з інтервалами 5-10 хвилин. Кратність та доза адреналіну, що вводиться, залежить від тяжкості реакції та показників артеріального тиску. При тяжкому анафілактичному шоці розчин адреналіну необхідно вводити внутрішньовенно в 20 мл 40 % розчину глюкози. Загальна доза адреналіну не повинна перевищувати 2 мл (дітям 1 мл) 0,1 % розчину. Слід пам'ятати, що повторне введення малих доз адреналіну більш ефективне, ніж однократне введення великої дози.

2. Якщо артеріальний тиск не стабілізується, необхідно негайно починати внутрішньовенне крапельне введення норадреналіну (або мезатону) 0,2 - 1,0 - 2,0 мл на 500,0 мл 5% розчину глюкози.

3. Внутрішньом'язово або внутрішньовенно струйно ввести глюкокортикостероїдні препарати: преднізолон 60-120 мг (дітям 40-100 мг), дексаметазон 8-16 мг (дітям 4-8 мг) або гідрокортизона сукцинат або гемісукцинат 125-250 мг (дітям 25-125 мг).

4. Внутрішньом'язово ввести 2,0 мл (дітям 0,5-1,5 мл) розчину тавегілу 0,1 % або супрастіну 2,5 % під контролем артеріального тиску.

5. При бронхоспазмі внутрішньовенно вводиться 10,0 мл (дітям 2-8 мл) 2,4 % розчину еуфіліну на 0,9% розчині хлористого натрію або дексаметазон (20-40 мг).

6. Серцеві глікозиди, дихальні аналептики (строфантін, корглікон, кордіамін) вводять за показаннями.

7. При необхідності слід відсмоктати слиз з дихальних шляхів, блювотні маси та проводити оксигенотерапію.

8. Всі хворі з анафілактичним шоком повинні бути госпіталізовані.

Транспортування хворих проводиться після виведення із загрозливого стану або реанімаційною бригадою, оскільки в ході евакуації можливе повторне падіння артеріального тиску та розвиток коллапсу.

Дози препаратів, що вводяться та тактика лікаря визначаються клінічною картиною, однак, у всіх випадках необхідно, в першу чергу, введення адреналіну, глюкокортикоїдів, антигістамінних препаратів.

Введення антигістамінних препаратів фенотиазінового ряду (піпольфен, дипразін та інш.) та препаратів кальцію не рекомендується.
Аватара пользователя

Бывалый

Сообщения: 47

Зарегистрирован: 14 сен 2010, 11:57

Откуда: Киев

Сообщение 22 сен 2010, 17:54

ирина писал(а):мне кажется, что справиться с анафилактическим шоком в стоматологическом кабинете очень сложно, так как реакция развивается очень быстро. и аллергические пробы, которые нужно обязательно проводить, не всегда помогают избежать мгновенной реакции. к такой ситуации необходимо быть готовым всегда


Поэтому необходимо правильно организовать работу в кабинете. Чтобы каждый знал что делать, в особенности младший мед. персонал.
Чтобы вся необходимая помощь всегда была под рукой.
Например в клинике где я работаю необходимые медикаменты для оказания неотложной помощи расфасованы по конвертам с надписями для каких неотложных состояний предназначены данные медикаменты. Очень удобно. Главное не теряться :du_ma_et:
Audentes fortuna juvat

Вернуться в Статьи

Кто сейчас на конференции

Зарегистрированные пользователи: нет зарегистрированных пользователей


cron Рейтинг@Mail.ru
Раскрутка сайта от Seo.Ua